Постать фактичного засновника педіатрії на Сумщині Олександра Федоровича Бєлоусова тісно пов’язана з історією першої дитячої лікарні у Сумах – лікарні Святої Зінаїди. Професійний лікар-педіатр, він став вагомою фігурою медичної науки, зробив вагомий внесок у розбудову сфери охорони здоров’я Сумщини. Далі на sumy-one.
Прорив у педіатрії
Цей медичний заклад було побудовано в місті у 1896 році на кошти мецената і «цукрового короля» Івана Харитоненко – він заповів звести у Сумах лікарню, а виконав волю батька його син Павло.
Після закінчення внутрішніх робіт в середині лікарні, заклад оснастили передовим на той час обладнанням, підібрали професійний медперсонал, лікарня прочинила свої двері для маленьких пацієнтів.
У медустанові функціонувало 2 відділення – амбулаторія і поліклініка. В амбулаторії можна було безкоштовно отримати консультацію та лікарські засоби, які оплачував меценат-фундатор. Прийом та лікування дітей до 12 років були теж безоплатними.
Немовлят приймали на стаціонар з матерями чи годувальницями, перебування яких теж оплачувалось з кишені сім’ї Харитоненко. Госпіталізацію в середньому тривала 30 календарних днів.
Першим керівником сумської дитячої лікарні Святої Зінаїди був Олександр Федорович Бєлоусов. На той час йому було всього 28 років.
У 1889 році він закінчив Олександрівську сумську гімназію і пішов вчитися на медичний факультет Харківського університету. Після закінчення вишу Бєлоусов відправився на педіатричну практику в дитячий лікарні Св. Володимира у Москві, де працювали видатні лікарі того часу.
Саме в період головування Олександра Федоровича рівень надання медичної допомоги значно підвищився. Він жваво цікавився тогочасними останніми медичними розробками та науковими відкриттями, які описувалися у наукових спеціалізованих виданнях і намагався втілювати їх у життя.
Бєлоусов і сам публікувався у спеціалізованій періодиці, описував власний досвід та практику у статтях (всього 12 матеріалів), що побачили світ протягом 1899–1903 років в московському журналі «Детская медицина».
Олександр Федорович ретельно описував рідкісні хвороби своїх пацієнтів, анамнез, клінічну картину, процес поширення хвороб і порівнював результати різноманітних новаторських методів лікування.
Ще у 1899 році лікар описав випадки успішного лікування правця у дітей, під час якого він вдавався до імунотерапії – так званої «протиправцевої сироватки». Цей препарат дозволяв знизити майже летальність при важкій інфекційній хворобі.
Новаторський підхід у всьому
Бєлоусов і сам сприяв виготовленню у лікарні певних лікарських засобів, які застосовували у лікуванні пацієнтів.
Олександр Федорович Бєлоусов особливу увагу приділяв лабораторним дослідженням. Починаючи з 1900 року дитячий діагноз «малярія» підтверджували на основі аналізу крові на малярійні плазмодії з точним виявленням роду збудника. Це свідчить про новаторський підхід Бєлоусова,адже назва роду паразита Plasmodium була запропонована італійськими вченими тільки за 5 років до описаної сумськими лікарями антималярійної терапії.
У своїй лікувальній практиці Бєлоусов широко використовував дієтотерапію, фізіотерапію та гідротерапію.
Під час головування Олександра Федоровича дитяча смертність на Сумщині скоротилася більше, ніж вдвічі!
Олександр Федорович також поклав добру традицію уважного та сердечного ставлення до пацієнтів. Тодішня преса писала, що лікарня більше нагадує своєю атмосферою дитячий садок, адже і завідуючий, і медперсонал дбайливо та тепло ставляться до дітей.
Цікаво, що Бєлоусов продовжував цікавитися здоров’ям пацієнтів навіть після виписки. Покладені ним високі етичні стандарти перейшли у спадок і його наступникам.