Тростянецька публічна бібліотека – сучасний простір, де можна не тільки почитати, але й з користю провести час, посидіти за чашкою кави у соціальному кафе та відвідати цікаві майстер-класи для людей різного віку. Це один з найуспішніших проєктів Тростянецької міської громади. Більше на sumy-one.com.
Історичні факти
Точний рік створення бібліотеки в Тростянці невідомий. Проте є документ, в якому йдеться про те, що до революції, а саме з 1890 року, в одному приміщенні з казенною чайною була одна-єдина в місті народна читальня з бібліотекою.
Бібліотечна справа в Тростянці тісно пов’язана з іменем промисловця, цукрозаводчика та мецената Леопольда Кеніга. У 1874 році він придбав землі з маєтком, побудував розкішний особняк, став власником цукрових та рафінадного заводів. Кеніг робив все, аби місто розросталось і до нього дісталась цивілізація. Наприклад, через центр його маєтку пройшла залізниця й було створено станцію Смородине.
У 1881 році у домі родини Кенігів з’явилася своя телефонна станція, а ще через три роки двері відчинили нова лікарня, бібліотека… Забігаючи наперед, треба сказати, що завдяки нащадкам промисловця місто отримало не просто сучасну бібліотеку, а справжній новаторський культурно-освітній простір. Але повернемось до історії цього місця
Після реформи самоврядування, районна бібліотека перейшла до ОТГ як головна серед 4-х книгозбірень громади. З березня 2018 року тростянецька книгозбірня отримала новий статус — публічнапублічна бібліотека ОТГ. Це стало відправною точкою активного розвитку бібліотечної справи. Так, на модернізацію бібліотеки було витрачено близько 2 млн. гривень.
Бібліотека для всіх
Директорка Тростянецької публічної бібліотеки Людмила Єфремова стверджує, що у бібліотеці можна буквально жити цілий день. Це книгозбірня не для книг, а для людей, адже простір відкритий для всіх – від маленьких читачів до людей похилого віку.
Місце для зустрічей відвідувачів – сучасне соціальне кафе, що з’явилося тут у 2019 році. Тоді, наприклад, чай коштував для відвідувачів всього три гривні, кава – 7 грн. з молоком і 5 грн. без молока. Попри війну ціни не змінилися!
Бібліотека також має дорослий, дитячий та молодіжний простори, місце для відеоігор, ігровий лабіринт, кухню, комп’ютерний центр. Тут можна знайти багато сучасних книг.
Серед відвідувачів бібліотеки з’явилися молоді люди, які раніше не були читачами, підтягнулася місцева інтелігенція. В бібліотеці навіть можна зустрітися з мером, розказати йому про проблеми міста. Книгозбірня стала демократичною і близькою до людей.
У бібліотеці працює ранковий клуб «Позитив» для людей старшого віку, де вони займаються хенд-мейдом. Після обідньої пори – час дітей. Також ввечері та після обіду можна відвідати тренінги.
В бібліотеці працюють курси з веб-дизайну, фотошопу і програмування. Для дітей раніше діяли платні курси з робототехніки, які користувалися не аби яким попитом. До початку повномасштабної війни у бібліотеці також працював клуб з вивчення англійської мови для людей третього віку.
З самого моменту відкриття, бібліотеці допомагають нащадки того самого Кеніга, про якого ми згадували на початку статті. Так, його пра-пра-правнучка пані Сібілла Страк-Циммерман взяла книгозбірню під свою опіку.
У 2017 році через волонтерів пані Сибілла подарувала книг на майже 40 000 грн., а у 2018 році приїхала особисто на відкриття бібліотечного простору, і була вражена побаченим. У 2019 році вона перевела 7 000 євро на поповнення бібліотечного фонду сучасними книгами.
Взагалі, пані Сибілла допомогла місту оговтатись після окупації російськими загарбниками. У воєнний час давала кошти на відновлення лікарні та бібліотек. За ці гроші після визволення Тростянця вдалося відновити Солдатську бібліотеку-філію і відкрити ще три бібліотеки.
Війна внесла свої корективи в життя бібліотеки. Від початку повномасштабного вторгнення Тростянець був окупований, а у бібліотеку неодноразово вривались російські загарбники. На щастя, заклад вдалось врятувати.