Історія сучасної банківської справи Сумщини, повідомляє сайт sumy-one, сягає ще XIX сторіччя. Саме тоді з’явилася нагальна потреба у такій фінансовій установі, яка б могла видавати кредити для розвитку підприємництва, приймати вклади (довічні та безстрокові) та кредитувати під заставу. Працювати у банку було не тільки престижно, але й фінансово вигідно – своєрідне реноме освіченої та успішної людини того часу.
Банківські «першопроходці» Сумщини
Перший банк на Сумщині з’явився в 1865 року у місті Ромни, яке тоді входили не до Сумської, а до Полтавської губернії. Чому ж саме там? Це містечко розташовувалося на перехресті міжнародних торгових шляхів, а також вважалося осередком торгівлі.
Чого тільки вартий знаменитий Іллінський ярмарок, що проходив тут до середини XIX сторiччя! Відвідати його з’їжджались біля 120 000 чоловiк, зводилося близько 3 000 тимчасових дерев’яних споруд для торгівлі, а на ярмарок приїздило близько 22 000 возів, товарообіг сягав 10 млн. карбованців. До речі, сюди на ярмаркування приїздив навіть видатний поет Тарас Шевченко!
При такому товарообігу та кількості фінансових операцій у місті, де процвітало підприємництво, створення місцевого банку було логічним кроком. Тому в 1845 року Роменська міська Дума звернулася до Полтавського губернського правління і попросила надати дозвіл на відкриття в місті банку для кредитування ярмарок та інших торгових операцій.
Хоч губернатор Полтавщини роменчанам відмовив, але дав слушну пораду: заснувати громадський банк на кошти купців та прибутки міської Думи. А після затвердження у лютому 1862 Олександром II документу, що чітко прописував порядок організації та функціонування Міських громадських банків, справа зрушилася з місця. Так, у червні 1865 року у Романах запрацював власний банк.
Установа мала право приймати вклади, обліковувати векселі, видавати кредити під заставу майна, цінних паперів, коштовностей тощо. До резервного фонду з прибутків відраховувались не менше 250 руб., а решта коштів поділялася на три рівні частини та йшла на: поповнення основного капіталу, потреби міста, утримання місцевого училища та благодійні цілі.
Слідом за Ромнами, банки відкривалися і у інших містах Сумського повіту. Так, у жовтні 1866 року Міський громадський банк відчинив свої двері у Кролевці, потім – в Білопіллі, Глухові.
Перший банк Сум – не тільки гроші, але й благодійність
Сумы були ледь не останнім містом у нашому списку, де почала функціонувати банківська установа. Сталося це у 1869 році, коли в тут з’явився Сумський міський громадський банк.
Відкриття першої у Сумах фінансової установи пов’язують з іменем відомого місцевого підприємця та мецената Дмитра Суханова. До речі, для міста він зробив не менше, ніж його відомий соратник та сучасник, «цукровий король» та філантроп Іван Харитоненко (згодом цю «естафету» перейняв його син Павло).
Саме Суханов був міським головою чотирьох скликань, церковним старостою та головним благодійником, що пожертвував чимало коштів на перебудову та утримання Спасо-Преображенського собору та членом опікунської ради різних закладів Сумського повіту. Саме за його «мерства» в місті і розпочав роботу перший банк.
Сумський міський громадський банк розміщувався в орендованих приміщеннях будинків у центрі. Наприклад, у будинку по сучасній вулиці Соборна, 36.
Перша в місті фінансова установа обслуговувала міську громаду, а контроль за діяльністю і керівництво здійснювала міська Дума.
Справи банку йшли дуже добре. Його прибутки стабільно зростали, що дозволяли жертвувати кошти на благодійність. З першого року існування банк щорічно переводив 250 руб. Благодійному товариству і виділяв пожертві на допомогу бідним жителям Сум.