З моменту появи у Сумах дитячої лікарні Святої Зінаїди пройшло вже понад ста років, але її безцінний вклад в історію медицини Сумщини складно переоцінити. З’явився заклад завдяки меценатській діяльності «отців міста» – родини Харитоненків. Більш детально про це у нашому матеріалі на сайті sumy-one.
Особиста трагедія засновників
Наприкінці ХІХ століття дитячі інфекційні хвороби та смертність від них залишалися одним з чи не найболючіших питань в регіоні та о всій України. Рівень медицини та відсутність спецзакладів та спецвідділень, нестача кваліфікованих профільних лікарів не дозволяли виправити сумну статистику.
Так, дифтерит забрав життя улюбленої доньки «цукрового короля» Павла Харитоненко – Зінаїді. Невтішні батьки навіть замовили у всесвітньо відомого французького архітектора Круазі для дівчинки величний мармуровий пам’ятник «Два янголи», а його копія потрапила до Лувру.
Смерть єдиної доньки дуже підкосила родину Харитоненків. Так, відомий дідусь дівчинки та розбудовник Сум Іван Харитоненко ініціював побудувати у місті спеціалізований дитячий медзаклад. Свою волю він прописав у заповіті на сина Павла та навіть чітко зазначив кількість ліжок стаціонару та капітал на будівництво.
Духовною покровителькою закладу стала великомучениця Зінаїда Тарсійська, яка була сестрою Апостола Павла та зціляла хворих.
Справжній технічний прорив
Головний корпус лікарні Святої Зінаїди був побудований у 1896 році за сучасною адресою Троїцька, 4. Але медзаклад відчинив свої двері лише через 2 роки, коли були завершені всі роботи всередині будівлі та набрано кваліфікований персонал.
Вже на початку минулого століття лікарня стала справжнім медичним комплексом – три корпуси були зведені в стилі українського модерну з елементами англійської готики, а на території з’явилися власна автономна електростанція, каплиця й альтанка. Подейкують, що Харитоненко особисто контролював всі етапи будівництва та оснащення свого дітища.
В першому відділенні розміщувалася поліклініка та 5 палат на 18 пацієнтів, приймальне відділення, ванна кімната, буфет, їдальня та кабінети для персоналу. Друге відділення було виключно інфекційним, а третій корпус слугував для господарських потреб.
До речі, на той час медзаклад був оснащений по останньому слову техніки. У лікарні завжди була подача гарячої води з котлів, телефонний зв’язок. В операційній – електричні лампи, паровий стерилізатор, спецпристрій для дезінфекції одягу медперсоналу, лев’яча частина обладнання та інструментарію надійшла із Франції.
До того ж, у закладі безкоштовно лікували та оглядали дітей до 12 років. Консультації та необхідні ліки оплачувалися з кишені благодійників Харитоненко, новонароджених приймали до лікарні з мами або годувальницями також повністю за кошт меценатів.
Грамотно та сумлінно побудована система охорони здоров’я та професійний підхід допомогли значно скоротити кількість летальних випадків у Сумському повіті, про що з гордістю на початку ХХ сторіччя писали місцеві газети.