Напередодні Нового 1918 року щойно створена УНР, Українська народна Республіка, серйозно дала зрозуміти, що відділення від імперії це справа часу. Саме на зламі років було прийнято рішення про друк своїх власних грошей – спочатку карбованців, пізніше гривень. Розробником дизайну й оформлення нових українських паперових банкнот став уродженець Глухівщини Георгій Нарбут. Більш докладно про нього читайте на sumy-one.com.
Перший раз в перший клас
Георгій народився у маленькому селі на Глухівщині, яке називалось Нарбутівка. В ті далекі часи то була Чернігівщина, сьогодні це Сумська область. Він був зі шляхетного литовського роду, хоча статків його батьки не мали. Ще до того, як піти в школу Георгій навчився читати й писати. Причому останнє він робив дуже уміло, мав красивий каліграфічний почерк, виводячи пером всі необхідні завитушки. Ну і звичайно малий Георгій Нарбут дуже гарно малював, і загалом розбирався в образотворчому мистецтві, знаючи усі його жанри.
Знайомство з Глухівською гімназією відбулося у хлопця у 10 років. А найулюбленішим зайняттям у той час було перемальовування гравюр з німецької Біблії. До того ж малий Нарбут любив переписувати тексти, користуючись для цього старовинними шрифтами, малювати заставки, літери та рамочки.
Закінчивши гімназію у 1903 році Георгій разом з братом переїздить до Петербурга, де вступає у престижний у ті часи Імператорський університет. Тут він знаходить однодумців, стосовно образотворчого мистецтва й організовує вечірній гурток, в якому всі бажаючи навчаються малювати.
Згодом, після того, як Нарбут організував декілька виставок, робіт тих студентів, хто навчався малювати разом з ним у гуртку, його запросили до творчого об’єднання “Світ мистецтва”.
Знань багато не буває
Але всього цього виявилось не достатньо, без протеже у ті часи у російській імперії було доволі важко. Але Нарбуту пощастило, художник Іван Білібін став таким протеже. Спочатку він за дуже малі гроші здав Івану квартиру, потім порекомендував Івана одному редактору газети, який замовив і купив у Нарбута ілюстрації до казки “Снігуронька”. Пізніше сам Білібін замовив у молодого українця декілька графічних робіт для свого журналу. А в 1906 році все той же Іван Білібін написав протекційного листа, на ім’я Миколи Реріха, в якому рекомендував тому взяти Нарбута до себе на навчання. Реріх тоді був керівником школи Імператорського товариства заохочення мистецтв.
Георгій Нарбут жив у Петербурзі аж до початку української революції 1917 року. Там він працював у декількох редакціях, займався ілюстраціями. Після повалення самодержавства у росії й початку української революції 1917 року Георгій прибув до Києва і почав працювати на відновлення української державності.
Символи Української революції
Саме уродженець Сумщини розробив оформлення українських грошей, застосувавши стилістику мазепинського бароко XVII-XVIII століть. Така цікава деталь: написи на банкнотах були виконанні не лише українською мовою, але й мовами найчисельніших нацменшин, яким Центральна Рада презентувала автономію. Це польська, єврейська і російська меншини.
Після того як до влади прийшов гетьман Скоропадський, Георгій Нарбут запропонував своє бачення герба і печатки Української держави. Цього разу художник взяв за основу символіку війська Запорізького зразка XVII-XVIII століття. Спеціальна комісія схвалила проєкти, та після падіння Гетьманату їх не було реалізовано.
Приділив Георгій Нарбут увагу й українській мистецькій освіті. В роки Української революції він відзначився, спочатку, як один із засновників Української академії мистецтв, а потім як її ректор.