Після II світової війни радянська влада вислала з Києва в селище Ірпінь всесвітньо відомого українського художника й обіцяла змилуватись, якщо він намалює портрет Сталіна. На це він відповів, що його сан не дозволяє йому малювати пройдисвітів й мерзотників. Це був Федір Кричевський, уродженець Сумщини. Докладніше про художника читайте на sumy-one.com.
Дитинство та отроцтво
Федір Кричевський народився у містечку Лебедин, Сумської області у 1879 році. У нього було сім братів і сестер. Батько був сільським медиком у селі Ворожба, де і минуло дитинство художника. Оскільки статки батьків були не аби які, то дітям довелось самим дбати про своє майбутнє. До слова, старший брат Федора, Василь, теж став відомим художником, графіком і архітектором.
Федір розпочав прокладати собі достойну путь у майбутнє з самого дитинства. Він на відмінно закінчив Ворожбянську початкову школу. І вже тоді зрозумів що хоче від життя – стати художником. У цьому починанні його підтримав один з графів Капністів, який розгледів у хлопця талант до малярства.
Коронація Едварда XVII
Як часто буває, Кричевському допоміг випадок. Його малюнки побачив художник Констянтин Савицький, який був вражений талантом хлопця й не просто надав можливість підготуватись до вступу у школу мистецтв у Москві, але й дозволив пожити у себе деякий час. До слова, це був той самий художник, що своїми руками домалював ведмежат на полотні Івана Шишкіна “Ранок у сосновому лісі”.
Федір Кричевський наповну скористався наданим йому щасливим шансом. Наприкінці 90-их років він стає студентом омріяного навчального закладу. За час перебування тут знайомиться з письменником Панасом Мирним та Володимиром Короленком. Молоді люди здружилися і в перервах між заняттями мандрували країною, відвідавши не лише малу батьківщину Федора, але й проїхались шляхом яким свого часу подорожував Великий Кобзар. Окрім того, встигли побувати в багатьох містах північної України.
Далі цікавіше. У 1902 році Федір Кричевський втрапив до складу делегації від царської сім’ї, яка поїхала на коронацію Едварда XVII до Англії. Тут він мав можливість робити замальовки урочистої церемонії. Ну і звичайно не втратив нагоду відвідати англійські виставкові зали.
“Прєдєрзость” “Молодиць”
Через рік Кричевський вступає до Академії мистецтв, що у Петрбурзі, у майстерню Іллі Рєпіна. Здавалося б все йде за планом. Але втрутилась хвороба, щоб лікувати хронічне захворювання печінки Федір повертається в Україну і починає самотужки опановувати живопис.
У 1910 році Федір Кричевський пише картину “Наречена”, яка має шалений успіх і дозволяє художнику виїхати на міжнародну виставку. По приїзді він пише “Молодиць”. Критика не схвалює сюжет картини. Кричевському закидають любов до всього рідного і через таку “прєдєрзость” позбавляють пенсійного утримання.
Після революції Федір Григорович стає керівником Української академії мистецтв, його обрано ректором. Але після окупації столиці “червоними”, які за кілька тижнів свого тут перебування стратили близько п’ять з лишком тисяч представників української культури й науки, академія зачиняється.
На початку 20-их років Федір Григорович виїхав у село Шишаки, де колись купив звичайнісінький сільський будиночок. Саме він став філіалом академії на все літо.
Під час Другої світової війни старий професор не захотів евакуюватись в Уфу, перебуваючи в окупованому Києві. Восени 1943 року художник мав намір податись за кордон, але потрапив у пазурі “СМЕРШу”. Після року катувань його звільнили, хронічно хворого, позбавивши усіх звань й титулів якими він був нагороджений, а пізніше виселили до Ірпеня.