Олександр Олесь, відомий український поет-вигнанець, драматург, громадський діяч, який народився у місті Білопіллі, у ті часи це була Харківська губернія, певний час жив у Сумах, приїжджаючи до мами. Про життя і творчість Олеся читайте на sumy-one.com.
Шевченко, Куліш та інші
Насправді Олександр Олесь ніякий не Олесь, його прізвище Кандиба. Як стверджують деякі дослідники його біографії він є нащадком шляхетного роду Кандиб, але це не доведений факт.
Народився малий Сашко 1878 року. Батько поета загинув, працюючи на річці Волзі, коли йому було 11 років. Він жив з мамою, двома сестрами й інколи їздив до діда у село. Читати хлопчик навчився рано, ще у чотирирічному віці. Його рідний дядько Василь привчив його до читання українських книг, а саме Тараса Шевченка, Пантелеймона Куліша, Марко Вовчка тощо.
А от офіційно навчатись почав у сільській школі, яка у той час була місті Білопіллі. Після змінив її на іншу – Харківську хліборобну школу. Олександру Олесю тоді виповнилось 15 років. У школі він почав писати вірші, які друкував у одному з двох самостворених виданнях, “Комета” чи “Первоцвіт”. Учні самостійно випускали ці журнали, а одним з редакторів був п’ятнадцятирічний Сашко.
Не агроном, так ветеринар
Пізніше Олександр кандиба став слухачем Київського політеху, куди вступив, щоб навчатись на агронома. Але відсутність коштів у необхідній кількості змусила хлопця покинути навчання і піти на роботу.
У 1903 році Олександр вступає до Харківського інституту в якому вчиться на ветеринара. Але це не змусило його кинути підробіток. Тим більше, що вже у 1907 році Олександр Кандиба одружується з Вірою Свадковською й у них народжується син, якого назвали Олегом. До слова він теж стане відомим поетом і підписуватиме свої вірші – Олег Ольжич.
А тим часом Олександр Кандиба у 1909 році закінчує інститут, отримує диплом ветеринара й починає працювати за фахом в Києві – ветеринарним лікарем. Але при тому, молодий Кандиба продовжує співпрацювати з деякими видавництвами й журналами. До прикладу, у 1911 році він співпрацює з “Літературно-науковим вісником” та у видавництві “Лан”.
Не полишає Олександр і своєї громадської роботи. Він як відповідальний за культуру, як аташе в Українській Народній Республіці приїздить до Будапешта. Після того, як Україна була окупована російськими більшовиками, які влаштували тут страшний голодомор, він у 1922 році живучі у Празі, разом з товаришами збирає гроші на допомогу українцям які страждають від голоду 1922-1923 років. Пізніше у 1931 році Олександр Олесь напише свій відомий вірш “Європа мовчала”.
Смерть сина
Проживаючи у Відні поет очолює український Союз журналістів та редагує один журналів, що друкується українською мовою. Крім того, Олександр Олесь стояв у витоків Українського університету, який саме тоді перебрався до столиці Австрії – Відня.
Син поета Олег Ольжич під час Другої світової війни є брав участь у Русі опору. У 1941 році фашисти заарештовують його у Києві й відправляють у концтабір Заксенгаузен. Улітку 1944 року Ольжича страчують.
Батько не надовго пережив сина, він помер у липні того ж 1944 року у Празі, невдовзі після того, як отримав звістку про його смерть. Тут же у Празі поет і був похований.
Але у 2017 році тіла поета та його дружини довелось ексгумувати й привезти до України на перепоховання. Річ у тім, що за чеськими законами за місце на кладовищі треба платити, досить велику суму у 20 тис. крон. За могилу Олександра Олеся сплачував виходець з України, після смерті якого, його син вирішив зекономити й поховати його на місці Олеся. Тому того ж року тіла перевезли й поховали у Києві.