Науково-технічний прогрес, вже здавалося б, повністю витіснив із життя людини коня. Сьогодні про кінську силу люди згадують лише у світлі вимірювання потужності автомобілів. Але на Сумщині є люди, які розвивають і переймаються конярством. Саме про це читайте на sumy-one.com.
Племінний конезавод в Наталівці
Одним з найвідоміших і найвпливовіших конезаводчиків в Україні був сумський меценат, цукрозаводчик Іван Харитоненко. Його садиба в Наталівці, Харківської губернії досі хвилює думки сучасників своєю вишуканістю і масштабністю. Саме тут Харитоненко започаткував у 1884 році будівництво садиби, одним з найважливіших елементів якої був племінний конезавод. Були збудовані конюшні, які самі по собі, є витворами архітектурного мистецтва. З чотирьох будівель на сьогодні залишилося дві. Цікаво, що до кожної з них підходив чотирикутник скакового поля. До сьогодні збереглася і будівля манежу для виїздки коней. Вона знаходиться в південній частині кінного комплексу.
Саме звідси, у 1923 році, коли владу в Україні остаточно захопили російські більшовики, відбулась передача коней Дубровському кінному заводу. Річ у тім, що ще в 1919 році завод у Наталівці був націоналізований.
Більшість коней, яких передавали, належали до лінії відомого американського рисака Бінгена та його сина Гей Бінгена. Серед них були кобили Гугенотка від Арфи, Голубка від Лапочки та її рідна сестра Люб’язна тощо. Всього 15 дочок Гей Бінгена.
Крім маток, з Наталівського конезаводу в Дубровку забрали й жеребців – синів Гей Бінгена, у тому числі Гільдейця, Гамблера тощо. Тому говорити, що в Україні не було знаних конезаводчиків не правильно.
Перший Сумський племінний
Якщо вести мову про сучасне конярство на Сумщині, то не можна не згадати ЗАТ “Перший Сумський племінний конезавод” у селі Патріотівка, Лебединської громади, Сумського району. В першу чергу завод займається розведенням таких порід коней як українська верхова та орловська рисиста.
Офіційним початком створення орловської рисистої породи є 1776 рік. Вона була виведена методом складного схрещування, щоб поєднати й взяти найкраще зі східних верхових порід, а саме арабських та ахалтнкінських з чистокровною верховою породою Європи, а саме датською, нідерландською та норкфольською.
А от українська верхова це верхово-запряжна, відносно “молода”порода коней. ЇЇ вивели в Україні й офіційно вона була затверджена у 1990 році. Ця порода популярна у класичних видах кінного спорту, таких як конкур та виїздка.
Ще однією дуже важливою сферою діяльності Патріотівського кінного заводу є популяризація та розвиток кінного спорту як в Сумській області, так і в Україні. На базі Патріотівки регулярно проводились змагання різних рівнів, в тому числі й міжнародні.
Тут цілий рік, в тому числі й взимку, проводяться тренування з кіньми, для цього обладнаний закритий манеж необхідного розміру, а саме 65 на 38 метрів й висотою 20 метрів.
Та не лише розведенням, проведенням змагань та прийманням коней на постій живе Перший Сумський племінний конезавод у селі Патріотівка. Тут організовують приватні уроки верхової їзди для всіх охочих. Також можна замовити кінний туристичний похід по заповідним місцям Низівського лісництва або кінні прогулянки для дітей вздовж берега Псла.
Конярі в Федерації кінного спорту
У Сумах працює Федерація кінного спорту Сумщини. Вона була утворена для того, щоб об’єднати усіх кіннотників, для підтримки конярства й кінного спорту в регіоні. Серед членів організації спортсмени, коневласники, тренери та меценати.
До лав федерації входять й конярі Сумщини: відділення конярства при Сумському національному аграрному університеті, три приватні господарства в селі Стецьківка Сумського району, племінні ферми в селі Миропілля Краснопільського району та в місті Ромни.