Івана Кавалерідзе, як видатного українського скульптора-монументаліста, кінорежисера, драматурга, художника кіно і народного артиста, знають у всьому світі. За 70 років активної творчості він створив близько 20 пам’ятників, сотні станкових робіт. Під його керівництвом було знято 10 кінофільмів. Про життя й творчість відомого скульптора й кінорежисера читайте на sumy-one.com.
Нащадок князівського роду
Іван Кавалеридзе народився 1887 року в хуторі Ладанському, що на Роменщині. Народився Іван у селянській сім’ї. Однак його дід Васо Кхварідзе був нащадком старовинного грузинського шляхетного роду. Його привезли в Україну по закінченні Кавказької війни.
В дитинстві малий Іван дуже любив ліпити з глини фігурки людей чи тварин. Він міг так розважатись дуже довго. Тому зовсім не дивно, що їх помітив його дядько, Сергій Мазарак. Він був художником і археологом. Свого часу навчався у Петербурзькій академії. На той час, дядько Сергій працював хранителем Скіфського відділу в археологічному музеї у Києві. Він зрозумів, що хлопцю потрібно дати шанс, а його здібність і талант треба розвинути. Тому він забрав хлопчика та віддав його на навчання до приватної гімназії Готліба Валькера.
Навчання у “хуліганській” гімназії
Навчальний заклад, на той час, мав неоднозначну репутацію. Він вважався «школою для відчайдушних» і відрізнявся хуліганськими акціями. Слід зауважити, що Кавалерідзе не єдина відома особистість, яка її закінчила. Серед них були, колега Кавалерідзе, відомий скульптор Олександр Архіпенко, піаніст-віртуоз Володимир Горовиць, вчений помолог Володимир Симиренко, композитор Лев Ревуцький, ембріолог Борис Балінський.
Відучившись у гімназії й отримавши тут психологічну впевненість, Іван Кавалерідзе вступає до Київського художнього училища. Його вчителем і наставником був відомий у ті часи скульптор Федір Балавенський. Пізніше Іван на рік їде до Петербурга, де вчиться в місцевій академії. Його навчав Ілля Гінзбург, відомий російський і радянський скульптор, професор, академік Петербурзької академії мистецтв. Після чого, закінчивши академію, Іван Кавалерідзе їде до Парижа. Тут він відточує свою майстерність у приватній студії. У столиці Франції його наставником і вихователем є Наум Аронсон.
Пам’ятник Великому Кобзарю
Скульптор Іван Кавалерідзе був творцем багатьох шедевральних скульптур. Саме він, уродженець Роменщини, став автором пам’ятника княгині Ользі у Києві. У пам’ятника цікава історія, вперше його поставили в Києві. Це відбулося в 1911 році, а вже в 1919, пам’ятник був зруйнований російськими більшовиками, що дорвались до влади в Україні. І лише після здобуття Незалежності, у 1996 році, пам’ятник було відновлено. Особливою лінією у творчості майстра проходить його небайдужість і захоплення особистістю Тараса Шевченка. З’являються пам’ятники кобзарю у Сумах, у Ромнах, у Полтаві. Крім того, саме Кавалерідзе спроєктував постамент батьку Богдану на Чернігівщині, та багато інших.
Але вподоба до скульптури, то була не єдина пристрасть митця. Другою фатальною пристрастю було кіно. Іван Кавалерідзе працював сценаристом і режисером на Одеській кіностудії й на Київській.
Він був автором таких картин, як «Злива», «Перекоп», «Штурмові ночі», «Коліївщина».
У 1935 році на радянські екрани вийшла картина “Прометей”. Головний герой фільму — український селянин, який протистояв чеченцям. Але після прем’єри, газета “Правда” розродилася розгромним матеріалом «Груба схема замість історичної правди». В цій статті скульптору дісталось за буржуазний націоналізм та формалізм. Після цього, Кавалеридзе отримав заборону на роботу з молодими, та вже не мав можливості знімати історичні стрічки.
Іван Кавалерідзе, за яким закріпилась слава «українського Мікеланджело», жив з вірою у мистецтво. Невпинно шукав досконалості й любив кожен новий день.