Влітку 1845 року Тарас Григорович Шевченко побував на відомому Іллінському ярмарку в Ромнах. На початку XX століття, на честь цієї події, члени міського самоврядування повітового міста звернулися до відомого скульптора Івана Кавалерідзе, щоб замовити пам’ятник Кобзареві. Кавалерідзе, який був уродженцем Роменщини, погодився зробити такий монумент. Про те, як створювався пам’ятник Кобзарю в Ромнах та Сумах читайте на sumy-one.com.
Будували усім містом
У роботі над монументом скульптор дуже тісно співпрацював із філологом Григорієм Вашкевичем. Він особисто знав Тараса Григоровича, більш того, брав активну участь у першому виданні “Кобзаря”. Крім того, неабияку допомогу Івану Кавалерідзе надали роменські залізничники. Не відставали від них і артисти театру при місцевій «Просвіті», які активно допомагали зводити пам’ятник. Був серед них і відомий український актор Степан Шкурат, який чітко виконував конкретні завдання, а саме бетонні роботи.
27 жовтня 1918 року в Ромнах, відкрився перший у світі пам’ятник Кобзареві, де він був зображений у повний зріст. Постать поета пов’язана з величезною горою-постаментом, яка виростає прямо над поверхнею землі. На кам’яній брилі були написані рядки з поезії Шевченка: “…І оживу, і думу вольную на волю із домовини воззову”.
Скульптор Іван Кавалерідзе хотів передати внутрішню силу поета, його зв’язок з рідною землею. Саме таку ідею він вклав в образ Кобзаря, в посадку його голови, в жорстко стиснуту руку, що покоїтися на коліні. Весь силует його постаті, який дуже органічно злитий з п’єдесталом у формі пагорба, передає саме цей настрій, цю ідею автора.
Будівництво такого глобального об’єкта спричинило неабиякий ажіотаж. На церемонію відкриття монумента прибула делегація з Києва на чолі з полковником Никифором Блаватним, який виступав від імені гетьмана Скоропадського. На урочистостях були присутні поет Микола Вороний та оперна співачка Марія Литвиненко-Вольгемут.
Пам’ятник Шевченку в Сумах
У Сумському сквері імені Тараса Шевченка у 1926 році був встановлений пам’ятник Кобзареві, який був виконаний у стилі кубізму. Його автором теж був Іван Кавалерідзе. Монумент був дуже схожий на той, який був створений скульптором у Полтаві. Його розміри були дев’ять на дев’ять метрів.
Пам’ятник був виконаний із бетону. У 1956 році він був зруйнований. За однією версією, через те, що скульптура була побудована з бетону, і з часом почала руйнуватись. За другою, його знесли через те, що стиль кубізму не схвалювався радянською владою.
А вже у 1957 році у сквері був встановлений новий пам’ятник. Відтепер Великий Кобзар стояв. Монумент був виконаний у стилі соціалістичного реалізму. Його висота сягала шести з половиною метрів. Постамент був чотириметрової висоти, а сама скульптура мала два з половиною метри у висоту. Авторами були скульптор Яків Красножон та архітектор Микола Махонько. Саме ці автори будували пам’ятники Шевченку в Недригайлові та Лебедині Сумської області.
Відновити історію
Сумський скульптор Олег Прокопчук хоче відтворити пам’ятник Тарасу Шевченку, який свого часу був створений Іваном Кавалерідзе. Цю ідею скульптор виношує вже давно. Він почав роботу з відтворення монумента. На створення копії з глини йому знадобилось більше ніж пів року. Автор хоче відтворити роботу Кавалерідзе до найменших деталей. Навіть встановлювати копію хочуть, зробивши її з бетону. Той пам’ятник, що стоїть у центрі міста сьогодні, чіпати не будуть. Планується, що копію поставлять на проспекті Шевченка або в одному зі спальних районів. Для втілення ідеї потрібні гроші, їх хочуть збирати з мешканців міста.