Ім’я вченого Степана Тимошенка добре відоме в науковому світі. Цінність його доробок важко переоцінити. Його душа належала Україні, але волею долі вчений став вигнанцем з рідної землі. Більше на sumy-one.com.
Освіта та початок кар’єри
Степан Прокопович Тимошенко з’явився на світ 23 грудня 1878 року у селі Шпотівка, що знаходилося у Конотопському повіті на Чернігівщині. Нині ця територія належить Сумській області.
Батько майбутнього вченого був кріпаком. Але Прокопу Тимошенку поталанило і він здобув початкову освіту в домі поміщика, а згодом вчився в Харківській школі землемірів.
Спочатку Степан Тимошенка вчився в реальному училищі міста Ромни. У 1896 році юнак поїхав підкорювати північну столицю і почав навчання в інституті інженерів шляхів сполучення у Санкт-Петербурзі. Після успішного закінчення закладу Степан залишився працювати в механічній лабораторії на посаді асистента. У 1905 році С. Тимошенко поїхав до Німеччини, а саме до Інституту прикладної механіки Геттінгенського університету. Під час перебування в університеті Степан Прокопович мав честь познайомитися з німецьким вченим Людвігом Прандтлем.
На Україну Степан Тимошенко повернувся у 1906 році й продовжив дослідження особливостей пружних систем. Результатом його дослідницької праці стала перша версія підручника з теорії опірності матеріалів. В цей час він вже став професором кафедри опору в Київському політехнічному інституті. Захистивши дисертацію, Степан Прокопович здобув ступінь ад’юнкта прикладної механіки та продовжив викладацьку діяльність.
У час бурхливих антиурядових протестів 1911 року Степан Прокопович підтримав студентську молодь і підписав лист проти політики міністра просвіти Кіссо, після чого його звільнили з посади. Деякий час після звільнення Степан Тимошенко продовжує дослідницьку діяльність у Санкт-Петербурзі, де працює на посаді консультанта спорудження військово-морського флоту.
Після жовтневого перевороту 1917 року С. П. Тимошенку вдалося повернутися до України й знову поновитися на посаді професора політехнічного інституту в Києві. Степан Прокопович разом з академіком Вернадським започатковує академію наук України, особисто стає на чолі Інституту технічної механіки. Невдовзі Київ був захоплений військами Денікіна й Тимошенко змушений був поїхати до міста Загреби в Югославії.
Досягнення та світова слава
За кордоном Степан Тимошенко продовжує викладати та у 1920 році стає професором в Загребському політехнічному інституті. За його докладними рекомендаціями та розрахунками зводили висотні будинки, мости й літаки. Вчений здобув славу найкращого фахівця з опору матеріалів, коливань та вібрацій.
Через два роки Степан Прокопович переїжджає до Америки, де працює у компанії «Вестінгауз» на посаді наукового консультанта. У 1927 році С. Тимошенко стає професором університету штату Мічиган та засновує відділ прикладної механіки в Американській спільноті інженерів-механіків. З 1936 року вчений стає на чолі кафедри механіки в Стенфордському університеті У 1940 році С. Тимошенко став дійсним членом Національної Академії наук Сполучених Штатів Америки.
Степан Прокопович Тимошенко чотири рази обирався закордонним членом академічних спільнот різних країн – Радянського Союзу, Польщі, Франції, Італії. Заслуги вченого відзначені багатьма нагородами та преміями. У 1927 році в Американській спільноті інженерів-механіків встановлена особлива почесна відзнака – медаль Тимошенка. Перша така медаль була урочисто вручена самому вченому.
У своїх дослідженнях С. П. Тимошенко приділяв особливу увагу питанням механіки твердого тіла, будівельної механіки та теорії споруд.
З 1960 року Степан Тимошенко у місті Вупперталь, що в Німеччині. 29 травня 1972 року вченого не стало.