Світлана Василівна Геренко із тих людей, які націло віддаються своїй роботі. Ця неймовірна жінка віддала журналістиці багато років, протягом яких не тільки писала про різних людей, але й проживала долі своїх героїв, проймаючись їх болем та переживаннями. За час своєї плідної праці Світлані довелося побувати у різних куточках Сумської області, де вона завжди обирала для своїх статей найцікавіше. Світлана Геренко є автором дотепних гуморесок у віршованій та прозовій формах, фейлетонів та «фірмових» тостів. Не дарма в народі її називали «володаркою бентежних слів». Більше на sumy-one.com.
Юнацькі мрії та початок кар’єри
Про журналістику Світлана мріяла буквально з дитинства. У шкільні роки вона була дуже активною, брала участь у всіх шкільних заходах. Шкільне життя лишало яскраві спогади й дівчинці дуже хотілося розповісти про них іншим. Коли Світлана була у сьомому класі, вона почала писати нотатки для Хотинської районної газети, згодом надсилала матеріали у молодіжні газети та до радіопередач.
По закінченні школи Світлана Геренко вступила до Київського університету імені Шевченка на філологічний факультет. Звісно, дівчина мріяла навчатися на факультеті журналістики, але в той рік туди брали лише тих, хто мав стаж за фахом. Отримавши диплом філолога, Світлана викладала у середній школі села Грабів, згодом продовжила вчителювати у селі Нова Січ.
Потім Світлані запропонували місце журналіста в Сумській обласній газеті, яку тоді почали відроджувати. На посаді редактора там працював Віктор Шевельов. Пан Шевельов певний час був редактором Хотинської районної газети й добре пам’ятав Світлану, як юного кореспондента. Як розповідає Світлана Геренко в одному з інтерв’ю, початок роботи для неї був морально важким. Дівчина сподівалася на великі статті, відрядження та дослідження, а натомість виконувала дрібні доручення редакції. Але попри труднощі й образи, Світала продовжувала працювати.
В Сумській газеті «Червоний промінь» Світлана Геренко почала працювати в кінці 1966 року, з того часу багато що змінювалося в житті міста, області й країни в цілому. Світлана писала статті про людей, на чию долю перепадали чисельні та такі непередбачувані зміни у політичному, економічному та соціальному житті країни.
Проєкти та книжки С. Горенко
У своїй роботі Світлана завжди намагається щиро розповісти про людину, розкрити її особливості й показати з несподіваного боку. Саме на такий напрямок мають улюблені проєкти журналістки «Роздуми журналіста», «Світ сильний чоловіками», «Рідня» та інші.
Важливим проєктом Світлани є «Операція Дитбудинок». Проєкт мав на меті організувати допомогу для дітей-сиріт, зібрати для них подарунки, знайти спонсорів для інтернатів.
Світлана Геренко – людина легкої вдачі, яка має виключне почуття гумору. Розповідаючи у своїх статтях про буденні речі, вона вміє бачити й виділяти комічні моменти. Гуморески С. Геренко можна було побачити в республіканських виданнях, почути по радію і прочитати у колективних збірках.
У 2005 році вийшла перша збірка гумористичних оповідань Світлани «За життя веселе, кохання Шалене», у 2015 році побачила світ друга збірка «Ласкаво просимо! Гумору підносимо». Трохи раніше, у 1997 році, журналістський талант С. Геренко був відзначений нагородою «Золоте перо». І цю відзнаку вона отримала першою серед журналістів Сумської області.
У 2010 році вийшла у світ книга Світлани Геренко «Прощальне танго моєї журналістики». В цьому виданні журналістка зібрала свої кращі проєкти та статті з коментарями. Матеріали книги – це історії видатних та звичайних людей Сумської області, що є відображенням історії краю в цілому.