Наприкінці ХІХ століття у Глухові превалювало архаїчне планування та одноповерхова забудова. Це було маленьке провінційне місто. Але завдячуючи зусиллям українського промисловця Терещенка, місту вдалось радикально змінити свою архітектурну подобу. Тут почали будуватися масштабні цегляні будівлі громадського призначення. Саме таким було приміщення, в якому розмістилась жіноча гімназія. Про історію створення закладу читайте на sumy-one.com.
Терещенко дає добро
До появи цього навчального закладу, тут було жіноче трикласне училище. Пізніше його перетворили на прогімназію. Вона довгий час знаходилася в непридатному для освітнього процесу будинку. В жовтні 1893 року міський голова висловив побажання побудувати в місті справжню восьмикласну гімназію. В січні 1894 року Микола Терещенка написав листа в міську думу, в якому запевнив народних обранців, у тому, що він сприятиме цій справі. Саме за його гроші розпочалось зведення цегляного корпусу закладу. Терещенко виділив на все сорок тисяч карбованців, та цього не вистачило. Тому він збільшив суму ще на вісімнадцять тисяч карбованців, щоб завершити спорудження.
До того ж ще шістдесят тисяч карбованців були внесені Терещенком у недоторканий фонд. Відсотки з цього фонду йшли на обслуговування навчального закладу.
Виховання високих моральних якостей
Новозбудовану гімназію освятили в вересні 1896 року. Тоді ж прогімназію перетворили на повну восьмикласну гімназію. Її попечителькою до завершення свого життя стала дружина Миколи Артемовича Терещенка – Пелагея Георгіївна. Подальшим життям випускниць гімназії опікувалася й їхня донька Ольга Миколаївна. Вона не покинула займатись батьківською справою, не дивлячись на те, що проживала в столиці.
Гімназія була дуже добре забезпечена. Тут були нові меблі, допоміжні колекції та посібники, фундаментальна та учнівська бібліотеки, фізичний кабінет та кабінет природничих наук.
У закладі працювали двадцять сім працівників. Для викладання в старшокласниць, запрошувалися кращі вчителі чоловічих навчальних гімназій міста. З часом, окрім основних, запровадили уроки рукоділля, співів, малювання та танців. Вчителі гімназії щиро переймалися вихованням у дівчаток високих моральних чеснот. У 1897 році гімназію відвідували понад 200 вихованиць. Найбільше тут навчалося представниць дворянства та дітей чиновників.
Торговельно-промислова школа
Після більшовицької революції певний період часу глухівська жіноча гімназія виконувала функції навчального закладу середньої ланки. В 1923 році відбулась освітня реформа більшовиків. Її метою було створення вузькоспеціалізованих навчальних закладів. Тоді в приміщенні жіночої гімназії хотіли започаткувати торговельно-промислове училище.
Облаштувати новий заклад планували на другому поверсі будівлі. Також був затверджений та надавався особовий та педагогічний склад. Крім того, навчальний план із детальним поясненням необхідності таких курсів та кошторис майбутнього закладу. Але цю ідею скасували.
Будівля старовинного навчального закладу до наших днів залишається найпрезентабельнішою історичною будівлею в Глухові. До слова, за підтримки Миколи Артемовича та за гроші його сім’ї тут були засновані й інші навчальні заклади: інститут учителів, гімназія для хлопчиків, пансіон для гімназистів, ремісниче училище, міське трикласне училище.
Двоповерховий мурований будинок жіночої гімназії розташовується в історичному середмісті Глухова, на Вознесенської вулиці. Він так і не зазнав значущих перебудов. Була втрачена лише частина декору інтер’єра. Зараз тут знаходиться ЗОШ № 1.