Важко сьогодні уявити українську лісову дослідницьку справу без династії Огієвських. Представники роду вже понад сто років добросовісно працюють на цій ниві. А все почалось з основоположника династії, яким був Василь Огієвський. Про його основні досягнення у своїй справі читайте на sumy-one.com.
Дружба з Шевченком

Василь Дмитрович народився 1861 року в провінційному містечку Кролевець. За походженням він був дворянином. Так сталося, що його батьки дружили з Тарасом Шевченком. Мешканці міста говорять, що навіть будиночок, у якому він ріс, вдалося зберегти неушкодженим до наших днів, завдячуючи пам’ятній дошці. На ній йдеться, про те, що Великий Кобзар неодноразово тут перебував.
Василь Огієвський навчався в місцевій гімназії, а потім поїхав у Петербург і став студентом лісового вишу. В 1886 році навчання було завершено й почалась трудова діяльність за фахом. Він отримав посаду помічника лісничого в одному з лісництв Петраківської губернії. Через два роки його перевели до Одоєвського лісництва в Тульській губернії. Тут він підробляв, викладацькою справою, проводячи заняття в місцевій лісовій школі.
В середині 90-х років молодий Огієвський був направлений за кордон. Він відвідав Австрію, Баварію, Прусію, Саксонію та Францію з метою ознайомитися з організацією й станом лісового господарства цих регіонів. Молодий вчений так перейнявся побаченим, що ці враження стали вирішальними у визначенні подальшої його діяльності у російській імперії.
Огієвський очолив одну з особливих таксаційних партій, і отримав базу для зимової роботи. Особливою приємністю було те, що все він міг робити на своїй малій батьківщині, в Кролевці. Пізніше вчений зайнявся тим самим у Києві. Під час цієї кропіткої роботи він отримував допомогу від співробітників-однодумців, а також від дружини – Марії Федотівни Огієвської. Для здійснення науково-дослідних спостережень Огієвський організував опорні пункти в лісництвах. Такі пункти з’явились у Собицькому, що на Сумщині, і Микольському, на Київщині, лісництвах.
Рукотворний ліс

На території Сумської області знаходиться рукотворна ділянка лісу. Вона не може не вражати своєю незвичайною величчю та красою. Заснував її, якраз, професор Огієвський. Тут до сьогодні збережені географічні культури сосни звичайної. Це така собі експозиція усіляких порід сосни на Шосткинщині. Саме на основі цього рукотворного лісу, був заснований загальнодержавний заказник “Великий бір”, площа якого 1231 гектар. Тут посаджено більш ніж 200 порід географічної сосни звичайної. Насіння цих сосен шукали й заготовляли по всьому світу. На Заході це була Польща, зі Сходу Акмала, а на Півночі Вологда. Тут можна побачити тамбовську та волинську, чернігівську та орловську породи сосен. Є дерева з Прибалтійських республік та найдальших куточків Євразії. Більш того, багато соснових дерев пережили одне століття. Всі ці дерева звозились в одне місце для того, щоб вчений Василь Дмитрович Огієвський з помічниками, мав змогу вивчати, в яких регіонах росте найкраща сосна, яка найбільш придатна для застосування в народному господарстві. До того ж вчений досконало вивчав місцеві ліси та місцеві породи дерев. Не дарма він понад двадцять років трудився якраз у Собицькому та Микольському лісництвах, створюючи дослідні ділянки самих різних лісових культур.
Довголітні досліди

У підсумку вчений започаткував велику кількість серій довголітніх дослідів, зокрема у Собицькому лісництві – 253, Микольському – 239, Тульських засіках – 144, в інших губерніях – 274. Всього ж на його рахунку 910 піддослідних майданчиків. Восени 1909 року Огієвський перебуває за кордоном, де займається контрольними станціями лісового насіння, відвідуючи Еберсвальд, Копенгаген, Гамбург, Цюрих та Відень. Там же він замовляє деяке устаткування для облаштування такої самої станції в російській імперії.
У 1912-1918 роках він працює на кафедрі лісових культур Петербурзького профільного вишу. Тоді ж Огієвський заклав та вислав насіння й методику закладки географічних культур сосен, дубів, модрин, ялин у Собицьке, Трипільське, Тульське, Великоанадольське лісові господарства на теренах України та у 15-ть дослідних лісництв.
