У сучасних умовах глобалізації український бізнес дедалі частіше виходить за межі національного ринку, створюючи структури за кордоном. Проте володіння іноземною компанією накладає на резидента України додаткові податкові зобов’язання. Ключовим інструментом контролю з боку держави є звіт кік, подання якого стало обов’язковим етапом для всіх бенефіціарів іноземних активів. Розуміння механізму звітування дозволяє не лише уникнути конфліктів із податковою службою, а й оптимізувати податкове навантаження в межах закону.
Хто зобов’язаний звітувати про іноземні компанії
Контрольована іноземна компанія (КІК) — це будь-яка юридична особа або утворення без статусу юридичної особи (траст, фонд), що зареєстровані за кордоном, але перебувають під контролем резидента України (фізичної або юридичної особи).
Згідно з нормами Податкового кодексу України, особою, що контролює КІК, вважається резидент, який:
- володіє часткою в іноземній компанії у розмірі понад 50%;
- володіє часткою понад 10% (за умови, що декілька резидентів України сукупно володіють 50% і більше компанії);
- здійснює фактичний контроль над іноземною юридичною особою (наприклад, має право підпису, розпоряджається банківськими рахунками або дає вказівки органам управління).
Своєчасна звітність кік вимагає від власника детального збору фінансової інформації про діяльність іноземної структури за звітний рік. Важливо враховувати, що обов’язок подання звіту виникає навіть у тому випадку, якщо компанія не отримувала прибутку або має право на звільнення від оподаткування. Експерти компанії “Наша бухгалтерія” наголошують: відсутність податку до сплати не звільняє від обов’язку подавати декларацію.
Правила та терміни подання звіту у 2026 році
Звіт про КІК подається одночасно з річною податковою декларацією. Для фізичних осіб-контролерів крайній термін — 1 травня року, наступного за звітним. Для юридичних осіб — до 1 березня.
Існує два види звітності:
- Повний звіт. Подається, якщо контролююча особа має можливість підготувати фінансову звітність КІК та розрахувати прибуток до граничного терміну.
- Скорочений звіт. Подається, якщо фінансова звітність КІК ще не готова. У такому разі повний звіт має бути поданий до кінця поточного календарного року.
Приклад та алгоритм заповнення звіту
Заповнення форми потребує точності, оскільки дані мають збігатися з показниками фінансової звітності іноземної компанії, підготовленої за стандартами країни реєстрації або МСФЗ.
Основні етапи заповнення включають:
- Ідентифікаційні дані: Найменування КІК, її адреса, реєстраційний номер та країна податкової резиденції.
- Структура володіння: Зазначається розмір частки (безпосередньої або опосередкованої).
- Фінансові показники: Сума доходу (виручки), прибуток до оподаткування та сума сплаченого за кордоном податку.
- Інформація про дивіденди: Якщо компанія розподіляла прибуток, ці дані обов’язково відображаються у звіті.
Слід пам’ятати, що копія фінансової звітності іноземної компанії, завірена належним чином, має бути додана до звіту (в електронному вигляді). У разі виникнення складнощів із конвертацією іноземних стандартів у формат українського податкового обліку, фахівці компанії “Наша бухгалтерія” забезпечують повний супровід процесу — від аудиту закордонної фірми до фінального кліку в кабінеті платника податків.
Звільнення від оподаткування прибутку КІК
Не весь прибуток іноземних компаній підлягає оподаткуванню в Україні. Закон передбачає пільги, якщо:
- Між Україною та країною реєстрації КІК діє договір про уникнення подвійного оподаткування.
- КІК сплачує податок на прибуток за ефективною ставкою не менше 13% (або не більше ніж на 5 в.п. менше української ставки 18%).
- Частка пасивних доходів КІК становить не більше 50%.
Навіть при виконанні цих умов подання звіту залишається обов’язковим. Саме на цьому етапі багато власників припускаються помилок, вважаючи, що відсутність податку означає відсутність звітності.
Штрафи за порушення правил КІК: ціна помилки
Українське законодавство встановив жорсткі фінансові санкції за невиконання вимог щодо КІК. Оскільки штрафи прив’язані до розміру прожиткового мінімуму, їх суми щороку зростають.
Основні санкції включають:
- Неподання звіту КІК: Штраф у розмірі 100 розмірів прожиткового мінімуму (у 2026 році це сотні тисяч гривень).
- Несвоєчасне подання: Штраф за кожен день прострочення (але не більше 50 прожиткових мінімумів).
- Невідображення інформації про наявні КІК у звіті або подання недостовірних даних: Штраф у розмірі 3% від доходу КІК або 25% від прибутку, що не був задекларований.
- Неповідомлення про набуття частки або початок фактичного контролю: Окремий штраф у розмірі 300 прожиткових мінімумів за кожен такий факт.
Такі суми роблять професійний бухгалтерський консалтинг не просто бажаним, а економічно виправданим. Ігнорування правил КІК може коштувати власнику значно дорожче, ніж якісний аудит та супровід.
Чому варто звернутися до професіоналів
Процедура КІК в Україні ще проходить етап апробації, а судова практика лише починає формуватися. Самостійне заповнення звітності часто призводить до технічних помилок, які стають приводом для податкових перевірок. Компанія “Наша бухгалтерія” пропонує комплексний підхід до вирішення питань контрольованих іноземних компаній: від аналізу структури власності до представлення інтересів клієнта в органах ДПС.
Експерти допоможуть правильно розрахувати скоригований прибуток, застосувати методи трансфертного ціноутворення (якщо це необхідно) та забезпечити повну відповідність актуальним вимогам законодавства. Завдяки професійній підтримці, бізнесмени можуть зосередитися на розвитку своїх міжнародних проектів, будучи впевненими у безпеці своїх активів в Україні.